Замовте дзвінок Напишіть нам

м. Київ,

пр. Повітрофлотський, 20/1

Працюємо: пн-пт 9:00-18:00

Працюємо по всій Україні

Розлучення з чоловіком – іноземцем

Наше життя – річ непередбачувана, і на сьогодні, розлучення з іноземцем за своєю правовою природою мало чим відрізняється від розлучення між громадянами однієї держави, оскільки має одну і ту ж мету - припинення шлюбу, однак має багато відмінностей.

Це життєву ситуацію потрібно розглядати в комплексі відповідно до норм права, що регулюють сімейні відносини і правила підсудності спору про розірвання шлюбу (розлучення іноземних громадян). Виходячи з українського законодавства це - Сімейний кодекс України, Закон України «Про міжнародне приватне право», Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», Двосторонній договір про правову допомогу між державою України та країною, громадянином якої є інший з подружжя (або один з подружжя) і Конвенція про стягнення за кордоном аліментів (Нью-Йорк, 20 червня 1956 року).Саме ця Конвенція має на меті полегшити позивачу (особі, який ініціює розірвання шлюбу з іноземцем), який знаходиться на території якої-небудь із договірних сторін тобто держав, які ратифікували Конвенцію про стягнення аліментів, які вона (особа), має право отримувати від відповідача - тобто, іншої особи, що знаходиться під юрисдикцією іншої сторони - держави, що ратифікувала конвенцію.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про міжнародне приватне право» припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.

Наш, український, суд компетентний розглядати справи про розірвання як міжнародних шлюбів, зареєстрованих між особами, що є громадянами різних держав, так і шлюбів між громадянами України, відповідно до сімейного законодавства України й у випадку, коли обоє одружених проживають за кордоном.

Відповідно до ч. 4 ст. 280 Сімейного кодексу, громадянин України, який проживає за межами України, має право звернутися з позовом про розірвання шлюбу до суду України, якщо другий з подружжя, незалежно від його громадянства, проживає за межами України. Наведене правило закріплене з метою захисту прав й інтересів насамперед громадян України, що уклали шлюб з іноземцями, законодавство країни громадянства яких забороняє розірвання шлюбу (наприклад Ірландія). Подібне розірвання, будучи дійсним в Україні, може бути невизнаним у країні проживання «колишнього» подружжя, якщо відсутні відповідні уніфіковані колізійні норми.

Загалом, основною і головною особливістю розлучення з іноземцем є неможливість розлучення з іноземцем за правилами однієї з держав, громадянами якої є подружжя. За певних обставин може виявитися неможливим розлучення з іноземцем за дорученням, розлучення з іноземцем в органах РАЦС однієї держави, якщо позасудовий спосіб розлучення відсутній як інститут в іншій державі. Такий порядок розірвання шлюбу може бути надто утруднено в країнах, де релігійні уявлення або взагалі виключають таку можливість, або накладають обмеження розлучення (наприклад, Туреччина, ОАЕ, Іран, Ірак, Пакистан). В деяких країнах навіть Європи, процес розлучення може тривати роками.

Визнання розірвання шлюбу, укладеного поза межами України, залежить від низки обставин, а саме: чи є подружжя, що розлучається, іноземцями або ж тільки один з одружених є іноземцем, а інший — громадянином України; чи проживає подружжя постійно в одній країні, чи в країні, у якій ініційований шлюборозлучний процес, постійно проживає лише один з подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 Сімейного кодексу України розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем, здійснене за межами України за законом відповідної держави, є дійсним в Україні, якщо в момент розірвання шлюбу хоча б один із подружжя проживав за межами України. Зазначене правило можна за аналогією застосовувати і до випадків розірвання за кордоном шлюбу громадянина України з особою без громадянства, що постійно проживає за межами України.

Громадяни України, які постійно чи переважно проживають за кордоном, не завжди мають можливість звернутися для розірвання шлюбу до українського суду, саме тому розірвання шлюбу між громадянами України, здійснене за межами України за законом відповідної держави, є дійсним в Україні, якщо обоє з подружжя в момент розірвання шлюбу проживали за межами України.

Також громадяни України, що проживають за її межами, мають можливість розірвати шлюб у порядку і на підставах, установлених сімейним законодавством України, у країні проживання, звернувшись до консульських установ чи дипломатичних представництв України, але лише у випадках, коли відповідно до Сімейного кодексу України подібний шлюб може бути розірваним у державних органах реєстрації актів цивільного стану. Такі консульські конвенції укладені з Азербайджаном, Грузією, Болгарією, КНР, КНДР, Польщею, Російською Федерацією та ін.

Також порядок розірвання шлюбу передбачений і Договорами про правову допомогу, укладені Україною з Польщею, Грузією, Латвією, Литвою, Молдовою, Узбекистаном, Естонією. Вони містять правила, подібні вищевикладеним, котрими передбачається, що при розірванні шлюбу застосовується законодавство країни громадянства одружених, та провадиться органами тієї держави, громадянами якої є одружені. В випадку, якщо одружені проживають за межами країни свого громадянства, вони можуть порушити справу про розлучення у суді країни, у якій вони проживають. У тих випадках, коли подружжя не має спільного громадянства і проживає на території різних держав, шлюборозлучний процес може бути ініційований у суді будь-якої з договірних держав, причому кожен суд буде застосовувати законодавство своєї країни.

Вернуться
Спори з банками
Безкоштовна правова допомога
Юридична допомога
п»ї